Особливості організації діяльності методичної ради навчального закладу в умовах реформування освітнього простору

 

Методичні рекомендації 2017-2018 навчальний рік

 

Учитель – ключова постать у сучасному освітньому процесі, наставник школярів. Від його підготовки залежить рівень якості шкільної освіти, культури суспільства, ствердження демократичних принципів та процесів. Сьогодні головними завданнями оптимізації методичної роботи є уникнення формалізму, розвиток творчого потенціалу кожного педагогічного працівника, створення в навчальному закладі належних умов для дослідницької, науково-експериментальної роботи вчителя та здійснення його самоосвітньої діяльності.

Ефективність організації та проведення методичної роботи у навчальному закладі залежить від чіткого планування роботи методичної ради, яка є першим помічником адміністрації закладу.

Методична рада у своїй діяльності керується законами України, рішеннями Уряду України, органів управління освітою всіх рівнів щодо питань навчально-виховної, методичної, проектно-дослідницької діяльності, а також Статутом закладу та правовими актами. Методична рада діє відповідно до Положенняпро методичну раду навчального закладу, яке затверджується на педагогічній раді освітньої установи.

Визначають чотири основні функції методичної ради:

​​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Склад методичної ради навчального закладу формують:

• представники адміністрації закладу (директор, заступники директора);

• керівники МО (класні керівники, учителі-предметники, вчителі початкових класів);

• керівники інших постійно діючих методичних формувань (творчих або ініціативних груп, Школи молодого педагога, Школи педагогічної майстерності, керівників авторських творчих майстерень);

• практичний психолог;

• бібліотекар.

З числа членів ради обирається голова методичної ради та секретар. Очолює  методичну раду  заступник директора з навчально-виховної роботи.Це має бути людина компетентна, з рисами особистої організованості, комунікабельності та високої культури праці.

Склад ради затверджується наказом директора(у наказі «Про організацію методичної роботи» чи окремо наказом «Про організацію роботи методичної ради у школі»).

Організаційну структуру методичної ради, провідні проблеми для роботи над ними визначає педагогічна рада та керівник закладу освіти.

У навчальних закладах, педагогічні колективи яких є багаточисельними, у рамках роботи методичної ради можна створювати секції за різними напрямами діяльності.

Обов'язки членів методичної ради включають:

– проведення індивідуальногота групового консультування педагогів з актуальних проблем освітнього процесу;

–моніторингові дослідження;

– експертизу освітніх проектів, рецензування, редагування методичних посібників, програм для викладання варіативних курсів;

– пошук, накопичення, систематизацію інноваційних педагогічних технологій, методик, інтерактивних форм роботи.

При методичній раді може бути створена експертна рада внутрішнього призначення, яка проводить первинну експертизу науково-методичних та навчально-дидактичних розробок членів педагогічного колективу, а також учнів та їх батьків; рекомендує до затвердження на методичній раді розробки, проекти, стратегічні документи освітньої установи та інше; організовує і проводить експертизу рівня професійно-педагогічної кваліфікації під час атестації педагогів.

Основними стратегічними напрямами роботи методичної ради навчального закладу повинні бути:

– забезпечення відповідності структури методичної роботи кількісному і якісному складу педагогічних кадрів;

– формування в педагогічних працівників інтересу до актуальних проблем психолого-педагогічної науки, педагогічного досвіду, збільшення кількості педагогів, що беруть участь у масових формах методичної роботи;

– розвиток соціальної активності вчителів, рівня загальної і педагогічної культури;

– забезпечення високої інформаційної насиченості змісту науково-методичної роботи, її відповідності поставленій меті й завданням;

– використання оптимальних форм і методів методичної роботи з педагогічними кадрами, адекватних сучасним цілям і змісту науково-методичної роботи.

Застосовуючи колективні, групові та індивідуальні форми роботи з педагогами, методична рада повинна працювати над розв’язанням наступних завдань методичної роботи школи:

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На засіданнях методичної ради рекомендується розглядати наступні питання:

– підготовка педагога як конкурентоспроможного фахівця в умовах формування нової освітньої парадигми;

– підготовка педагогічних працівників до роботи в умовах профільного навчання;

– інноваційна діяльність педагогічних працівників (упровадження нових педагогічних технологій, методик, інтерактивних форм роботи; апробація навчальної літератури; науково-дослідна, експериментальна робота);

– педагогічний досвід та запровадження його у практику роботи;

–експертиза авторських програм та курсів за вибором,спецкурсів, факультативів, гуртків, посібників;

– ефективність використання комп'ютерної та медійної техніки;

– роль бібліотеки в інформаційно-методичному забезпеченні навчально-виховного процесу;

– реалізація науково-методичної проблемної теми навчального закладу.

Науково-методична рада має право:

• готувати пропозиції й рекомендувати педагогів на підвищення кваліфікаційної категорії та розряду;

• висувати пропозиції про поліпшення навчального процесу в закладі;

• подавати пропозиції педагогічній раді про вивчення ППД роботи педагогів;

• порушувати питання про публікацію матеріалів щодо передового педагогічного досвіду;

• рекомендувати педпрацівникам різні форми підвищення кваліфікації;

• висувати учителів для участі в педагогічних конкурсах «Учитель року», «Урок року» та «Класний керівник» та ін.

Робота науково-методичної ради  освітнього закладу здійснюється на основі річного планування (Додаток 1). Рекомендується розглядати планування на засіданні методичної ради. План роботи методичної ради узгоджується з директором школи й затверджується на засіданні педагогічної ради. Звичайно, в основі планування роботи має стати програма розвитку та річний план роботи навчального закладу.

Доцільним буде проведення 4 засідань ради на рік. Про час і місце проведення засідання голова (секретар) зобов’язаний попередити членів ради. Рекомендації підписуються головою методичної ради й секретарем. Під час розгляду питань, що торкаються інших напрямів освітньої діяльності, на засідання необхідно запрошувати відповідних посадових осіб. За кожним обговорюваним на засіданні питанням ухвалюються рекомендації, що фіксуються в журналі протоколів, які веде секретар методичної ради.

У своїй діяльності рада підзвітна педагогічній раді школи. Контроль за діяльністю методичної ради здійснюється директором школи.

Таким чином, методична рада навчального закладу спрямовує зміст форм методичної роботи на виконання чинних законів і нормативно-правових актів про освіту, сприяє підвищенню професійної майстерності педагогів через розвиток у них творчого потенціалу, створює умови для підвищення професійного рівня педагогів і рівня інформаційної компетенції, сприяє науково-дослідницькій діяльності педагогів, вивчає та популяризує досвід творчих педагогів закладу, знайомить із передовими педагогічними досягненнями вчителів регіону, України, європейським досвідом.

                    

 

 

                                                                    

 

 

 САМООСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ВЧИТЕЛІВ

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чільне місце у підвищенні фахового рівня, майстерності вчителя займає робота над індивідуальною, методичною, педагогічною, психологічною темою ( проблемою).

Ця тема не може бути кимось запропонована, вона має випливати з професійного інтересу вчителя.

Орієнтовні теми( проблеми), які цікавлять учителів, спонукають до пошуку, досліджень, експериментів, глибокого вивчення й апробації.

1. Методика проведення інтегрованих уроків.

2.  Управління пізнавальною і творчою діяльністю учнів на уроці.

3. Використання інтерактивних методів навчання на уроці.

4. Метод проектів у НВП.

5. Навчання учнів аналізу й оцінювання власної діяльності.

6. Моніторинг навчальних досягнень учнів.

7. Психологічні особливості підлітків.

8. Особистісно зорієнтоване навчання і виховання.

9. Система роботи зі здібними, обдарованими дітьми.

10. Організація науково-дослідницької діяльності учнів на міжпредметній основі.

11. Використання навчальних екскурсій як форми активізації пізнавальної діяльності учнів.

12. Властивості, особливості й активізація пам’яті дітей.

13. Оптимальні способи повторення вивченого матеріалу.

14. Інновації в освіті.

15. Дослідження причин зниження читацького інтересу підлітків.

16. Створення належного психологічного клімату в процесі навчання.

17. Створення ситуацій успіху на уроках.

18. Навчання учнів роботі з першоджерелами.

19. Використання діалогічного і монологічного мовлення в навчальному процесі.

20. Шкільна лекція.

21. Нестандартні підходи до стандартного уроку.

22. Міжпредметні зв’язки в процесі викладання основ наук.

23. Організація самостійної роботи учнів на уроці, впровадження способів само- і взаємоперевірки, само- і взаємооцінювання.

24. Наукова дискусія як засіб навчання.

25. Освоєння нових освітінх технологій, які дозвоять знизити навчальне навантаження і підвищити якість уроків.

             

     Заступник директора з НВР                                                                                                                 Г.О. Бойко